Чому собака їсть траву і що робити
Багато новоспечених власників собак і котів не розуміють, чому вони на прогулянках винюхують трави і починають їх жувати. Є припущення, що таким чином вихованці заповнюють запас вітамінів і мікроелементів, що не вистачають. Деякі господарі впевнені, що у такий спосіб собаки очищають свої зуби. Але чи це так насправді? Що змушує хвостатих жувати трави? Розберемося у питанні.
Гіпотези про причини поїдання зелені
Ветеринари до вищевказаних припущень ставляться скептично. Особливо, якщо йдеться про очищення зубів собак і нібито інтуїтивну необхідність усувати поганий запах з пащі. Зоологи та ветлікарі сумніваються й у тому, що собака здатна самостійно ставити собі діагнози та відчувати, як трава їй може допомогти у покращенні стану. Щодо нестачі вітамінів в організмі тварини та їх заповнення рослинною їжею, то собачий організм практично не засвоює з трави корисні речовини. Ні кишечник, ні шлунок пса для травлення не пристосовані. У шлунково-кишковому тракті тварини просто немає необхідних ферментів для розщеплення, а потім і для засвоєння зелені.
Норма чи патологія?
Щоб з`ясувати справжню причину поїдання псом трави, зоологи проводили експерименти. Завданням одного з них було підтвердження теорії, що зелень пом`якшує легкий розлад шлунка. Дослідники годували одну частину собак продуктами, які викликають диспепсію та розрідження стільця. Так вони імітували легкі розлади шлунка. Інших учасників експерименту годували стандартно. Учасникам обох груп піддослідних тварин пропонували траву. Результати показали, що більше їли зелень ті тварини, які перебували на стандартній дієті.
Було й інше дослідження. Його мета - з`ясування обставин, за яких пси їдять траву. Для цього дослідники провели опитування власників собак. В результаті виявилося, що лише незначна частина тварин їсть зелень, коли хворіє, а більшість псів траву вживає час від часу.
Тобто експериментально доведено, що зелень не є джерелом мікроелементів, вітамінів та чищення зубів.
Справжні причини жування трави
Якщо ви поспостерігаєте за своїм собакою, то побачите, що він жує лише певного виду траву. Це найчастіше пирій. Лікарська рослина має здатність викликати скорочення стінок шлунка пса. Травинки пирію жорсткі та довгі. Вони дратують слизову оболонку, змушують судомно скорочуватися шлунок. Коли пес проковтне цю траву, вона обплітає харчовий ком, який знаходиться в шлунку. Саме тому багато собак, та й коти теж, відчуваючи дискомфорт у животі, тиск і тяжкість, вирушають «попастись». Вони винюхують зелений покрив газону і за запахом знаходять саме пирій. Його траву вони зривають, жують і таким чином допомагають собі самі. Якщо собаковод досвідчений, він ніколи не заважатиме такому процесу. Він знає, що після жування пирію через деякий час у пса відбувається блювання, і він, таким чином, позбавляється шлункового «сміття», надлишку жовчі. Йому стає набагато легше, тому що у собаки відбувається самоочищення. Саме тому після вигулу з поїданням трави не слід поспішати додому, у квартиру. Пес повинен ще трохи погуляти, щоб господар міг уникнути неприємностей у вигляді вмісту собачого шлунка на килимі.
Крім очищення травлення, трава - це і природна клітковина, украй необхідна при запорах. Залишаючи шлунок пса, зелень у початковому вигляді вирушає в кишечник, там вона набухає, зв`язуючи калові маси, дратуючи слизову оболонку. Тобто трава в цьому випадку допомагає тварині просувати вміст кишечника до виходу. І якщо ваш пес після поїдання зелені паплюжить, то не варто турбуватися. Звичайно, за умови, що інших ознак нездужання у вихованця не спостерігається. У подібних випадках варто з`ясувати причину запору у пса. Це можуть бути паразити, хвороби травлення, перегодовування, неякісні корми. А може, ваші діти потай підгодовують тварину солодощами?
Отже, ваш вихованець жує траву, тому що у нього є неполадки зі шлунком та кишечником. Але господар не повинен дозволяти їсти її вздовж доріг, де всі рослини отруєні вихлопними газами. Втім, собака і сама по запаху відчує, що такі ліки для її шлунка та кишечника користь не принесе.
